Ігор Максимів звернувся до представників “Центру Політичних студій” з уточненням інформації стосовно незадекларованих ним 4-х квартир. За словами судді сталася помилка при отриманні витягу з реєстру нерухомого майна.
“Центр Політичних Студій” нещодавно випустив публікацію з результатами громадського моніторингу відповідності стилю життя суддів до задекларованих доходів.
В ході аналізу було виявлено, що суддя Рожнятівського районного суду Ігор Максимів не задекларував ряд нерухомості – у витягу з реєстру нерухомого майна фігурували 4 квартири, на які Максимів мав часткову або повну власність. Ці кварити були в Одесі, Тернополі, Дублянах та Жовквівському районі на Львівщині.
Після публікації до “Центру Політичних Студій” звернувся сам суддя Ігор Максимів, та пояснив, що під час аналізу могла статись помилка.
“Ці дані є частково неправильні, тому що вони містять інформацію про об’єкти, які мені не належать”, – стверджує суддя.
Віталій Світлик – керівник проекту “Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні”, в рамках якого здійснюється моніторинг пояснив, за яким принципом були проаналізовані декларації:
“Для аналізу ми використовували відкриті дані”. – пояснює Світлик, – “Ми аналізували декларації суддів за останні 3 роки, звіряли дані за допомогою витягів з реєстрів речових прав на нерухоме майно, де звіряли, чи всю нерухомість вказали в деклараціях судді, також перевіряли реєстр МВС, де дивились, які авто мають у власності судді. Потім дані зводились і публікувались”.
Суддя Максимів пояснив, що частково в статті описана та нерухомість, яка є в його власності. все решта – не його.
“Я маю в місті Стрию дві кваритири, житловий будинок в Стрийському районі. Відповідно біля цього будинку є земельна ділянка а також гараж у місті Стрию. І маю ще автомобіль Volkswagen Caddy, так як вказано в статті”, – пояснив Максимів.
Також Максимів пояснив, що при отриманні витягу могла статись помилка і реєстр видав дані, що стосуються його повних тезок. Суддя пояснив, що звертався до міністерства юстиції, де йому пояснили, що міг відбутись такий збіг системи.
“Мною був здійснений дзвінок до міністерства юстиції. До особи, яка відповідає за реєстр речових прав на нерухоме майно”, – стверджує Максимів – “Було повідомлено, що особи, які робили запит щодо мого майна ввели загальні дані – прізвище, ім’я по-батькові. І до цієї особи підтягуються всі нерухомі об’єкти, які є по Україні на таких самих осіб. Тобто це є загальний витяг і не містить персональних даних – тобто ідентифікаційного коду чи серії і номера паспорта. Тому підтягнуло ті об’єкти, які жодного відношення до мене не мають.Це квартира в Одесі, квартира в Тернополі, Жовквівському районі і Дублянах – вони не мають жодного відношення до мене”.
Віталій Світлик пояснив, що матеріал готувався понад місяць, протягом цього часу були спроби зконтактувати з усіма суддями, про яких йдеться в статті. Проте з майже двох десятків суддів, стосовно яких здійснений аналіз, коментар дала лише одна суддя.
“Ми не можемо використовувати ідентифікаційний номер чи номер паспорта судді, бо це персональні дані і ми б порушили законодавство. Тому шукаємо ми інформацію саме за прізвищем, ім’ям та по-батькові, далі звіряємо з декларацією і контактуємо з суддями для того, щоб узяти коментар”, – зазначає координатор проекту – “Нажаль, більшість суддів, в тому числі і Максимів, не вийшли з нами на зв’язок”.
Суддя Максимів пояснив, що наразі перебуває у відпустці, тому не повідомлений про те, що з ним намагались зконтактувати.
“Я коментувати з цього приводу не можу. На даний час, знаходжуся у відпустці. До того я не був ознайомлений, що якісь матеріали готуються”, – коментує Ігор Максимів, – “Я не маю нічого проти оприлюднення інформації, але об’єктивної. Бо якщо є інформація, що не відповідає дійсності, то мені потім треба оправдовуватись і шукати доводи, що об’єкти не мої і ця інформація не відповідає дійсності”.
Окрім того, суддя прокоментував, чому в декларації вказані відносно низькі ціни на придбану ним в 2016 році нерухомусть.
“Я бачив, що у статті написано, що вартість того майна, що мені належить обійшлась мені за малу ціну. Це майно, яке подарували мені це житло і тому в декларації була вказана сплата відсотку в нотаріуса за оформлення договору дарування, а не ціна майна”, – пояснює Максимів.
Автор: Михайло Джогола
Матеріал написаний в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.
